Інтерв’ю з президентом Всеукраїнської асоціації бойових мистецтв «Комбат самозахист ІСО», Заслуженим тренером України Олександром Сліпченком
— Олександре Володимировичу, цей травень видався напрочуд насиченим: спочатку чемпіонат України в Броварах, потім — чемпіонат Європи в Любеку. Як оцінюєте ці два тижні загалом?
Це були, мабуть, найяскравіші два тижні в цьому сезоні. 1–3 травня у Броварах на базі Київської обласної школи вищої спортивної майстерності зібралися 956 спортсменів із 22 областей України та міста Києва — і це в умовах воєнного часу. А вже через десять днів у Любеку стартував чемпіонат Європи, куди приїхали 623 учасники з 18 країн. Такої динаміки у нас ще не було.
— Чемпіонат України — це щороку традиційний огляд сил. Чим цьогорічний турнір відрізнявся від попередніх?
Масштабом і якістю боїв. Протягом двох днів було проведено 1027 поєдинків на чотирьох рингах, октагоні та чотирьох майданчиках. Уявіть собі цей масштаб. Учасники виходили на майданчик у всіх наших розділах — фрі бокс лайт, К-1 комбат лайт, тайбокс комбат лайт, мікс комбат лайт, реслінг ГІ, НО ГІ лайт, лоу комбат лайт, лайт комбат, сейф комбат, сейф поінт і показові форми. Це дисципліни розділу лайт контакт.
— Хто з регіонів показав найкращий командний результат?
Лідером стала Київська область — 87 золотих, 107 срібних і 124 бронзові медалі. Друге місце — у міста Києва, третє — у Закарпатської області. Приємно бачити таку стабільність столичного регіону, але й інші не здаються. Харківська, Одеська, Запорізька, Дніпропетровська, Черкаська, Сумська, Волинська, Житомирська, Полтавська, Хмельницька, Рівненська, Тернопільська, Львівська, Миколаївська, Херсонська, Івано-Франківська, Чернівецька та Чернігівська області — всі борються.
— А в особистому заліку хтось особливо запам’ятався?
Чотири золоті медалі здобули Тимур Галищев та Камілла Калашникова з Харківської області — це виняткові результати. По три золоті медалі взяли Євгеній Виростков, Максим Капля, Микита Картишов, Аліса та Артем Краснобородьки, Юрій Ничипорук, Кіріл Овсяников і Назар Почернін. Це наш кадровий резерв, гордість асоціації. Сильний склад спортсменів НАВСУ та інших структур.
— Чемпіонат України також слугував відбором до збірної. Наскільки він виконав цю функцію?
Абсолютно. Чемпіонат став першим етапом відбору до національної збірної, яка представить країну на чемпіонаті світу ІСО 15–18 жовтня 2026 року у Франції. Ми бачили спортсменів у бою, під тиском, у різних дисциплінах. Краще сито важко придумати.
— І вже через десять днів після цього «сита» збірна виїхала до Любека. Що можете сказати про виступ команди на чемпіонаті Європи?
Збірна України здобула перше загальнокомандне місце серед усіх країн-учасниць. Друге місце посіла команда Німеччини, третє — команда Уельсу. Ми виграли чемпіонат Європи на чужому полі, у країні-організатора — і це варто підкреслити окремо.
— Яким був медальний підсумок?
Українська команда, до складу якої увійшли 158 спортсменів, 26 тренерів та 10 суддів, виборола 128 золотих, 116 срібних та 45 бронзових медалей. Один із найкращих результатів за всю нашу міжнародну історію.
— Ви особисто робили коментар після чемпіонату Європи. Що для вас є головним посилом цих перемог?
«Комбат самозахист ІСО» активно працює з молоддю та робить вагомий внесок у формування здорової нації. Я в це глибоко вірю. Кожна медаль — це не просто спортивний результат. Це дитина, яка замість вулиці прийшла в зал. Це родина, яка пишається своїм спортсменом. Це Україна, яка навіть у найважчі часи не зупиняється.
— Головний тренер збірної Сергій Козенко згадував про довгий шлях команди на міжнародних аренах…
Наші спортсмени здобували перемоги та медалі на чемпіонатах Європи і світу в Італії, Великій Британії, Угорщині, Німеччині та Шотландії. Ця географія нагород говорить сама за себе. Ми не щойно з’явились — ми вже роками стабільно входимо до числа найсильніших.
— Що далі? Які цілі на решту сезону?
Попереду — чемпіонат світу у Франції. Відбір вже розпочато. Будемо готувати команду, аналізувати виступи, додавати в підготовці там, де є резерв. Але головне — зберегти той дух, який ми побачили і в Броварах, і в Любеку. Не зупиняючись, вдосконалюючи свою майстерність, тренерський склад разом зі спортсменами наполегливо розвиватиме українську школу «Комбат самозахисту ІСО».
